Сокиринський архітектурно-парковий комплекс

Интересное место, красиво и есть где погулять. Стоит заглянуть в рамках посещения других мест, которые есть рядом

Дуже сподобалась архітектура, нажаль не вдалось потрапити в середину, щоб в повній мірі оцінити. Планую поїхати ще разок, можливо вдасться потрапити в середину.

Їхавши за 200 км, щоб помилуватися маєтком, отримали розчарування, там карантин. Не було ні карт парку, ні особи, яка б підказала куди іти. Лише обійшли маєток навкруги і все.

Садиба та парк в стані запустіння. В парку доріжок для прогулянок немає, трава не покошена, пам'ятки архітектури зарозші травою, з будинків падає цегла та елементи ліпнини. В середину нас не запустили, хоч стіл приїхали організованою групою, з оплатою за екскурсію. В громадській вбиральні брудно, відсутні будь-які засоби гігієни, вода теж відсутня.

Пам'ятка у трохи занедбаному стані. Сам палац закритий для огляду, бо там діє технікум. Інтер'єр не зберігся. Але ззовні вражає. Парк погано розглядається. На території є вуличний туалет. Багато часу на огляд комплексу закладати не варто.

Дуже печально виглядає це місце: колись родове гніздо великого і знатного роду, а тепер - ПТУ (Величні алеї, парк і сам палац занедбані

Прекрасне місце! Тут отримуєш візуальне задоволення від архітектури минулих часів. Розташоване в тихому селі поруч дороги.

Має сенс оглянути територію та палацу ззовні але без фанатизму. Всередині нічого не збереглося. Позаду палацу я кімната музей але була зачиненою- "карантин". Цікавий центральний двір та алея туй В Сокиринцях є кафешка з паніні та кавою. Якщо більш детально то порівнюючи з Качанівкою та Тростянцем тут краще всього розумієш як було облаштоване господарство на території подібних маєтків. Парк схожий на типовий сільський парк. Прогулянку парком на віддалі від палацу не рекомендую.

Вход в парк свободный. Во дворце расположен аграрный лицей. Территория зелёная с озером. Очень красивая альтанка. Недалеко от озера есть развалины древнего мостика в готическом стиле. Можно приезжать на пикник. Возле озера есть столики и лавочки. Можно купаться.

Место замечательное. Советую всем посетить его до 16: 00, т. к. После "маєток" будет закрыть и попасть внутрь будет проблематично)

Потрібні кошти для реставрації!
Територія чимала, архітектурні споруди, ті що лишилися, колись були прекрасними а зараз ледь тримаються, щоб не стати остаточно руїнами!

Гарне місце проте потребує інвестицій як у відновлення садиби так і парку. Ці землі отримав Григрій Галаган (козацько-старшинський рід) від гетьмана К. І. Розумовського (Варва і низка сіл (Озеряни, Рудівку, Дігтярі, Сокиринці та інші), а його син Павло вже побудував тут маєток на 60 кімнат. Всередині маєтку хіба що стенди нагадують що тут були колись розкіш та багате убранство - а так звичайна школа старого планування. Тут же є невеликий музей про все по троху: про сам маєток, про відомого кобзаря Вересая і про саме місто.

Одна з небагатьох поміщицьких садиб, що добре збереглася до нашого часу.
Усередині палацу родини Галаганів - три експозиції: перша присвячена сліпому кобзарю Остапу Вересаю; друга, виставка-демонстрація, розкриває унікальність народного побуту; третя показує реконструкційні роботи у палаці. Нажаль нам всередину потрапити не вдалося, мабуть з-за того що це була неділя.
Стан палац підтримується досить непогано, але щоб набути булої краси всерівно він потребує реставрації.
Палац та парк навколо вражає своєю красою, особливо зараз, восени. Крім нас була тільки одна невелика група, тому можна було повністю насолодитися красою та тишею осіннього лісу.

Парк запущен, половины построек не сохранилось, внутри- состояние ремонта "так сойдет". И только подъезд и величественная архитектура дворца напоминают о былом величии и помогают почувствовать атмосферу

Здалеку ця будівля просто неймовірна! Архітектура вау! Але. Підходиш ближче та помічаєш її занепадаючий стан. Надіюсь її збережуть! Місце варте відвідування, проте в суботу кімната- музей не працювала. Ми зрозуміли, що необхідно заздалегідь домовлятися про екскурсію.

Для тих хто любить тихі, без метушні прогулянки на природі і вкрапленням архитектури, саме воно. Як на мене то краще приїздити у вихідні дні, коли не працює навчальний аграрний заклад. Збереглася панська садиба, (у садибі після студентів та радянської влади дивитися не має на що, хіба кімната-музей О. Вересая), альтанка в парку, руїни мосту, занедбаний парк і ставок. Перед відвідуванням раджу прочитати історію цього родового маєтку Галаганів, тоді навіть бачачи руїни і залишки колишньої величі перед вами буде повставати дивовижна історія цієї місцевості.

Шикарный безлюдный парк, который стоит посетить хоть один раз. Людей немного, все здания были закрыты, но даже простая прогулка по нему принесла массу удовольствия.

В цілому парк непоганий, але досить-таки запущений. Неабияке враження справляють живі зайці, які мешкають на території та майже не бояться людей.
Розумію, що в аграрного технікуму, якому належить палац Галаганів і парк, немає коштів на підтримання цих об'єктів у належному стані. То може їм, у співпраці з місцевою владою, варто спробувати залучити грантове фінансування?

Атмосферное место с уникальной архитектурой. Культурная памятка с богатой историей. Большой старинный парк.